Випускники школи, які пов’язали свою долю з мистецтвом

Історія кожної школи – це не лише історія вчителів, що працюють у ній, а й історія багатьох поколінь, що вийшли зі стін рідної альма-матер і множили її славу своїми досягненнями та звершеннями.

Шевченківська загальноосвітня школа-інтернат, що на Черкащині, одна із сотень сільських шкіл України, яка навчає дітей здобувати знання з основ наук, розвиває їх творчі здібності, формує з них цікаві особистості, готує до самостійного життя в суспільстві.

Найбільше багатство школи – це її учні, це діти, які щодня приходять у ці стіни, наповнюючи їх гамірною метушнею, допитливими поглядами, напруженою працею, здобутками і невдачами, сміхом та веселощами. Саме вони змушують нас, вчителів, теж вчитися, рости, розвиватися. Рік за роком, клас за класом покидають діти стіни рідної школи, але кожен клас, проживаючи в школі частину свого життя, залишає щось невловиме, але таке важливе по собі – ще одну сторінку шкільної історії, про яку ми, вчителі, часто згадуємо зі словами: «А пам’ятаєте? ...» Тому історія школи складається ще й з історії вихованців школи, які вчилися, вчаться, будуть вчитися у її стінах…

За роки функціонування школи як мистецького закладу, вона дала дорогу у самостійне життя 366 випускникам. З них – 73 медалісти. Одні з них, здобувши відповідну освіту, давно працюють, мають уже сім’ї, інші ще навчаються. Ми пишалися своїми вихованцями, пишаємось, раділи і радіємо за них. Частина випускників пов’язали свою долю з мистецтвом, стали художниками, хореографами, музикантами, акторами, співаками, педагогами.

Ми дякуємо випускникам, які відгукнулись на наші прохання і розповіли про свої творчі шляхи, дали поради учням, які нині навчаються. Дякуємо за теплі слова вдячності, за повагу до вчителів, наставників. Їхні побажання вихованцям нашої школи-інтернату щирі, сповнені оптимізму.

Коментарi