Експозиція музею розпочинається з першої сторінки найтрагічніших періодів життя нашої України – періоду голоду 1932-1933 рр. На стенді показана карта голодомору, яка відображає статистичні дані смертності народу в ці страшні часи, тут є пам’ятний хрест жертвам голодомору в с. Шевченковому, фотографії голодних дітей, оскільки вони страждали найбільше. Під стендом на спеціальній підставці на вишитому рушнику розміщено шматочок хліба, а також поставлено горня із зерном пшениці. Все це нагадує відвідувачам про ціну людського життя, а вишита дитяча сорочечка – це пам'ять про всіх дітей, які зазнали мук голодної смерті. На протилежній стіні – хустка з колосками жита і проволокою – символ віри у життя. Вгорі, над стендом, картини – роботи юних художників школи про Голодомор в Україні.

Другим горем, яке звалилось на нашу Україну, була Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. На стендах «Друга світова війна 1939-1945 рр.», «Стратегічні удари в Другій світовій війні», «Партизанськими шляхами», «Міста-герої», «Діти війни. Подвиг юних безсмертний», «Уклонімося їм, пом’янімо їх» (про подвиг наших земляків у роки війни) відвідувачі побачать, чому цю війну називали Великою, бо була великою мужність та гнів народу. Її називали Вітчизняною, бо захищали свою Вітчизну – найдорожче – що є в людини… Її називали священною тому, що нічого святішого, ніж боротьба за свободу, людство не знало. Її називали народною тому, що весь радянський народ піднявся на боротьбу з ворогом.

Доповнюють зміст стендів експонати, зібрані учнями, працівниками школи: каска, граната, фляга, алюмінієві кухоль і ложка, годинник, який зупинився о 4^-й годині ранку 1941 року, макети танка, літака і ін.

Ще одне горе звалилось на плечі українського народу: війна в Афганістані (1979-1989 р.р.). На стенді «Війна в Афганістані» є карта Афганістану, інформація про жорстокість цієї війни, про те, що 2378 українців загинули, 60 вважаються зниклими безвісти або такими, що потрапили у полон. З 72 осіб, удостоєних за роки війни звання Героя Радянського Союзу, є 11 українців.

А стенд «Чорнобиль» змушує зупинитись кожного і подумки вернутись у той страшний 1986 рік. Тут і атомна електростанція, четвертий енергоблок після аварії. Про трагедію свідчать фотографії: кладовище техніки та мертве місто.

На стенді і фотографії тих 6-ти героїв, які першими взяли на себе пекло вогню, вони стали Героями Радянського Союзу. Всім, хто загинув у Чорнобилі, поставлено пам’ятники. Тут і фотографії наших шевченківців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії.

Окремо у вітринах зібрано матеріали пошукової роботи класів.

В музеї «Дзвони пам'яті» завжди панує тиша. Тут тихо, коли заходять відвідувачі, коли йде екскурсія, коли гості залишають приміщення. Тут не просять помовчати, тут сама обстановка заставляє людину замовкнути, задуматись, схилити низько голову перед героїзмом нашого народу.

Тут завжди тривожно у кожного на серці, а роса на очах появляється в однаковій мірі і в дорослого, і в учня.

Коментарi